***
Храм Божий - це земне небо. Храм Божий - це єдине місце на землі, де зовсім інше життя - життя молитви й любові; де все закликає до молитви. Це єдине місце, де стражденна, скорботна душа може знайти розраду і втіху. І дійсно, тут вона її знаходить; тут окрилюється.

Митрополит Трифон (Туркестанов)

***
Кажуть, храм нудний. Нудний, тому що не розуміють служби! Треба вчитися! Нудний, тому що не дбають про нього. Ось він і виглядає не своїм, а чужим. Хоча б квітів принесли чи зелені для прикраси, взяли б участь в турботах з прикрашання храму - не був би він нудний.

Преподобний Оптинський старець Анатолій (Потапов)

***
Очі Владики у храмі Божому звернені на кожного з нас, серце Владики звернене до кожного з нас! Чи можна вимагати більшої близькості? Саме серце Владики звернене до мене. Іноді стоїш із людиною віч-на-віч і розмовляєш з нею, а серце її не звернене до тебе й зайняте чим-небудь іншим; а отут серце Боже - Усе до тебе звернено, вся любов Його, вся доброта, всі щедроти Його готові від Нього на тебе вилитися по вірі твоїй.

***
Воістину храм є земне небо, тому що де престол Божий, де страшні Таїнства відбуваються, де Ангели служать із людьми, де безперестанне славослів'я Вседержителя, там істинне небо і небо небесі. Отже, нехай входимо в храм Божий, щонайпаче у Святе Святих, зі страхом Божим, із чистим серцем, відклавши пристрасті й все життєве піклування, і нехай стоїмо в ньому з вірою, благоговінням, розумно, уважно, з любов'ю й миром у серце, нехай виходимо оновленими, як би небесними, нехай живемо у святині, яка властива небу, не зв'язуючись життєвими похотями й ласощами.

***
Джерело всякої щирої радості тече в храмі, усякого щирого спокою й примирення совісті, очищення, зцілення щиросердечне й тілесного, джерело сили й бадьорості щиросердечної, а театр і різні домашні розради мирські ніколи не замінять того, що одержить щирий християнин у храмі, у якому Сам Бог утішає душі віруючі й обертаючі до Нього серця свої, як мати утішає дитини. Від храму одержують відраду й розраду, з очищенням гріхів і помилуванням і покійні наші. Як гаряче треба любити храм, як прикрашати його! І це роблять всі, що пізнали йому ціну; і за них молиться Церква, говорячи: помолимося про цих, які з вірою, благоговінням і страхом Божим входять в нього, і помолимося за тих, хто добротворить у святому й всечесному храмі цьому.

***
Церква є для нас земним небом, де Сам Бог невидимо присутній і наглядає за предстоячими, тому в церкві треба стояти поважно, з великим благоговінням. Давайте любити Церкву і будьмо для неї старанні; вона нам розрада й потіха в скорботах і радощах.