Коли царював Костянтин Великий, його мати, рівноапостольна цариця Єлена, дісталась до Єрусалима. Там їй вдалося відшукати Господній Хрест. Всі люди почали поклонятись йому, віддавати свою шану і це стало святом Воздвиження, коли Чесного і Животворящого Хреста було піднято. Його святкують 14 вересня. Хрест зцілював від хвороб і творив чудеса, а тому 1 серпня за старим стилем, а 14 за новим Чесний Хрест проносять вулицями і площами міста. Його спочатку виносять для того, аби міг поклонитися народ, а потім до Успіня Богородиці його проносять по всьому місту. Цього дня також прийнято святити воду. Ця традиція також при йшла із Константинополя.
Багато історій пов’язано з хрестом. Ось, до прикладу, 1164 року Андрій Боголюбський ішов в похід проти мусульман і казанських болгар. У війську його була ікона Богоматері і Чесний Хрест. Їх носили два пресвітери в священних шатах. Перед вирішальною битвою князь молився перед ними, аби заступились і допомогли в бою. Молився він із слізьми на очах, прийняв святі таїнства, тоді за його прикладом молились усі воїни і підходили цілувати Хреста та ікону.
В день бою 1 серпня (ст. ст.), тобто 14 серпня за новим, князь побачив знамення від ікони Богоматері і Спасителя - знак допомоги. Світло осяяло все військо і князя. Воїни, котрих осяяло світло швидко перемогли ворога і повернулись додому. Але перед цим вони повернулись на поле бою і там поклонились іконі і хресту, Андрій упав перед ними і слізно дякував Богові і Богородиці за спасіння і допомогу.
В той самий час грецький імператор Мануїл теж мав у війську ікони Спасителя, Богородиці та Хрест. І він, після молитви перед ними, отримав перемогу над персами. Руський князь і грецький імператор обмінялись повідомленнями про свої перемоги і в цей день установили празник на честь перемоги і подяки Богу.
В цей же день згадується хрещення Русі, проведене князем Володимиром у 988 році. Також цього дня шанують сім мучеників Маковеїв, а тому в народі на це свято кажуть «Маковея» і до церкви прийнято приносити на освячення мак і мед. Крім того, люди приносять гарні букети квітів. Ці квіти кладуть за образами і там вони пролежать аж до весни, а навесні, на Благовіщення квіти дівчата вплітають собі у віночки, аби волосся не випадало, а мак розсівається на городі. Крім звичайного городнього маку раніше дівчата святили ще й мак - «видюк». Його насіння використовувалось проти чародійства. Якщо таким маком обсипати дім, то всі хитрощі і промисли відьом пропадають геть.
Обрядова їжа - «шуліки». Для їх приготування не треба хитрих порад чи навиків - печуться звичайнісінькі коржі, їх ламають (не ріжуть) на шматочки, кладуть в макітру, поливають медом з розтертим маком.
Колись кияни завжди сходились до Дніпра святити воду, при чому всі чоловіки мали бути вбрані в козацький одяг. Свято в народі також називається Першим Спасом, або ж Спасом на воді. В цей день, кажуть, вода у річках стає цілющою, і особливо варто покупатись в ній тим, хто хворіє пропасницею.
